fbpx

Жінки в час війни

Книга «У війни не жіноче обличчя» Світлани Алексієвич – це документ людської пам’яті, запис історій жінок, яких війна (1941-1945 рр.) змусила взяти в руки зброю для захисту рідної землі від фашизму.

Сьогодні ми пишемо нову історію, історію війни російської федерації проти України, де окремим розділом є участь жінок у визволенні країни від російських загарбників. Про долю жінок, що взяли в руки зброю; про тих, що переживають артобстріли і народжують дітей у бомбосховищах; про тих, хто волонтерить, хто годує і лікує, хто прихистив і хто допомагає в тилу. У кожної жінки є свій обов’язок і одне на всіх бажання – прискорити Перемогу.

Жінки також об’єдналися у справі перевезень транспорту і гуманітарної допомоги з-за кордону, бо за законом воєнного часу не всі чоловіки можуть перетинати кордон, а допомога потрібна негайно. До цієї важливої справи долучилися жінки нашого підприємства. Вони спільно з подругами вже перевезли карети швидкої допомоги з Румунії до медичних закладів України, доставили вантажі гуманітарної допомоги з країн Європи та передали їх жителям Харківщини, Миколаївщини та бригадам ЗСУ. А ще на місці займаються сортуванням гумдопомоги, плетуть маскувальні сітки, допомагають військовим продуктами харчування і в молитвах просять про кожного захисника.

Допоможіть поширити інформацію, поділившись своєю підтримкою з друзями та підписниками!

Останні події фонду

Світлана Ябчаник

Пам’ятаємо Героїв

Вони любили Україну і віддали своє життя за її незалежність. Пам’ять про чотирьох героїв з маленького села Пшеничник Вигодської ТГ

далi »
Світлана Ябчаник

Допоможемо ЗСУ

Захист країни нині найголовніший обов’язок кожного українця. В різний спосіб ми всі долучаємся до встановлення миру на рідній землі. Днями

далi »
Світлана Ябчаник

Здоров’я не має ціни

У випадках, коли між життям і смертю всього лише п’ять хвилин, врятувати людину можна за допомогою дефібрилятора. Цей невеликий, але

далi »
Світлана Ябчаник

Разом до Перемоги

Серце щемить коли чуєш слова вдячності від наших захисників. Хочеться зробити все можливе і неможливе, щоб допомогти ще більше і

далi »